► Основні характеристики матеріалу
► Різновиди кладки стін
► Правильне вкладання облицювальної цегли
► Технологія облицювання фасаду цеглою
Оздоблення фасаду будівлі виконується за допомогою різних матеріалів: вінілового та металевого сайдингу, цокольних панелей, штукатурки та звичайної вагонки. Серед усього цього розмаїття застосування облицювальної цегли користується більш ніж заслуженою популярністю.
Лицьова цегла відрізняється ідеально правильними розмірами та рівною поверхнею, що надає будівлі дуже акуратний, навіть елегантний вигляд без всяких додаткових прикрас. При цьому матеріал виконує всі функції, що притаманні каменю. Така цегла збільшує міцність стін, захищає фасад від руйнівної дії дощу і температурних перепадів, забезпечує необхідний рівень теплоізоляції та багато інших корисних властивостей. Облицювання цеглою фасаду - рішення не тільки естетичне, але й вигідне.
Багато хто вважає, що облицювання будівлі цеглою відповідальна і досить складна робота, яка під силу тільки висококваліфікованим фахівцям. Насправді самостійно виконати кладку облицювальної цегли під силу кожному, хто має бажання. Однак, щоб зробити це правильно, не гірше від професіоналів, ми розповімо вам нижче в статті, а також перерахуємо основні етапи та методи обмуровування стін лицьовою цеглою.
Основні характеристики матеріалу
Лицьова цегла, яку також часто називають облицювальною, виготовляється з такої ж сировини, як і звичайна керамічна повнотіла або пустотіла цегла, але при цьому матеріалу забезпечуються точні геометричні розміри. Допустима похибка по довжині виробу становить 4,4 мм, по ширині - 3,3 мм, по товщині - 2,3 мм. Поверхня може бути гладкою, структурованою (наприклад, під дикий камінь), або глазурованою, але при будь якій фактурі поверхні вона не містить тріщин, сколів та інші дефектів. Для облицювання стін застосовується кілька різновидів такого матеріалу.
Звичайна облицювальна цегла - міцна, довговічна, з хорошими теплоізоляційними та вологостійкими якостями, оскільки містить пори. Проте зимою наявність пор відіграє негативну роль, бо волога всередині них замерзає та розширюється, що суттєво скорочує термін служби будівельного матеріалу. Щоб запобігти руйнуванню облицювальна цегла покривається гідрофобним розчином, що представляє собою безбарвну речовину, яка створює водовідштовхувальний шар.
Клінкерна цегла - характеризується монолітною структурою і не вбирає вологу. Клінкер з легкістю переносить до 100 циклів замерзання і розморожування. Вартість матеріалу вища, але теплоізоляційні властивості такого матеріалу гірші від показника звичайної цегли.
Гіперпресована цегла - це легкий пористий камінь. Застосовувати його для обробки стін фасаду рекомендується в південних регіонах, так як стійкість до морозів у такої цегли незначна. Вартість гіперпресованої цегли досить доступна.
Силікатна цегла - дуже міцний матеріал з хорошими звукоізоляційними властивостями. Цей матеріал важкий, не відрізняється морозостійкістю і має низькі теплоізоляційні показники. Цегляна кладка з силікатної облицювальної цегли для обробки фасадів рекомендується лише в певних випадках.
За співвідношенням ціна/якість будівельники вважають найкращою клінкерну цеглу. Клінкером обшиваються будівлі з будь-якого матеріалу (силікатної цегли, піноблоків, газоблоків). Силікатна цегла має незадовільні теплоізоляційні властивості, а облицювальна клінкерна цегла виконує роль утеплювача. Газобетон - пористий матеріал, клінкер захищає його від руйнівної дії вологи. Навіть дерев'яний будинок можна обшити клінкером, щоб зберегти базовий матеріал стін.
Різновиди кладки стін
Залежно від способу розміщення розглядають різні види кладки облицювальної цегли, яких існує величезна кількість. Виділимо найпоширеніші з цих різновидів.
Доріжка - укладається тільки ціла цегла та лише своєю довгою стороною. В кожному наступному ряду цегла зміщується щодо нижнього на чверть або половину довжини, щоб перекрити вертикальний шов.
Блочна кладка – цегла в рядах почергово вкладається то довгою стороною то короткою.
Хрестова кладка - вкладання виконується так само, як і при блочній кладці, але при цьому виконується зсув стиків на половину довжини в кожному наступному ряду. В результаті повинен вийти хрестоподібний малюнок.
Готична кладка - кожен наступний ряд вкладається чергуванням довгої і короткої сторони клінкера, при цьому в суміжних рядах тичок цегли зміщується на половину своєї довжини, а довга сторона, відповідно, зміщується лише на третину довжини.
Бранденбурзька кладка – після кожних двох покладених вздовж цеглин вкладається цегла тичком (короткою стороною). В результаті стики виходять перекриті.
Дикунка – цегла вкладається без будь-якого візуального порядку чергування коротких і довгих сторін. Такий спосіб мурування застосовується досить рідко.
Так як справа стосується облицювання, тобто кладки в пів цегли, в тому випадку, коли цегла кладеться тичком, вона попередньо розрізається. По суті, чергуються цілі цеглини і половинки. Вартість робіт по вкладанню облицювальної цегли залежить від способу кладки, оскільки витрата матеріалів при цьому буде різною.
Правильне вкладання облицювальної цегли
Оздоблення фасаду мало чим відрізняється від застосування звичайної рядової керамічної або силікатної цегли. Однак щоб домогтися красивої кладки з облицювальної цегли, необхідно дотримуватися ряду вимог та проявити акуратність. Великий обсяг робіт самостійно виконати буде важко, тому при можливості потрібно знайти собі помічника.
Перш ніж класти клінкерну цеглу на розчин, завжди проводиться «сухе» вкладання. Таким чином визначають кількість клінкеру, який потрібно підганяти за розмірами, а також відбирається матеріал для оформлення віконних і дверних прорізів, та видаляються браковані елементи будівельного матеріалу. Шматки цегли необхідного розміру нарізуються болгаркою з диском для каменю, але ні в якому випадку не слід використовувати диск для металу. Не допускається сколювання цегли молотком.
Вкладання облицювальної цегли виконується на цементний розчин з 1 частини портландцементу, трьох частин піску (річкового просіяного) та води. Щоб розчин мав подібний до цегли колір в суміш можна додати барвник. Він готується в невеликій кількості, так як розчин досить швидко засихає. Якщо застосовується клінкер, розчин може містити менше води. Звичайну лицьову цеглу перед застосуванням необхідно змочувати водою, інакше вона буде миттєво відбирати воду з розчину.
Товщина горизонтального шару не повинна бути більшою ніж 12 мм, а вертикального - до 10 мм. Кожен четвертий вертикальний шов нижнього ряду розчином не заповнюється, щоб таким чином забезпечити вентиляцію цегляної кладки.
Якщо на лицьову поверхню потрапляє цемент, його необхідно негайно видалити. Рекомендується періодично, через кожні 4 - 5 рядів, протирати всю поверхню вологою ганчіркою. Перев'язка суміжних рядів виконується однорядним методом.
Технологія облицювання фасаду цеглою
Облицювання цеглою своїми руками потребує застосування наступних інструментів: бетономішалка (позичте її в знайомих або візьміть в оренду), кельми, риштовки, будівельні рівні (звичайний та водяний), болгарка з алмазним диском для каменя, мулярський молоток.
Кладка облицювальної цегли своїми руками починається з вирівнювання цоколя. Перший ряд вкладається по периметру всього будинку з дотриманням ідеального горизонтального рівня.
Цементний розчин накладається на поверхню кожного наступного ряду цегли тонким шаром, не доходячи до лицьового краю на 10 мм. При необхідності використовується шаблон-трафарет. Для рівномірного нанесення розчину на торець цеглу встановлюють вертикально, торцем вгору, і кладуть розчин за таким же принципом, відступаючи на 10 мм від лицьової поверхні.
Спочатку формуються кути висотою приблизно в 4-6 рядів. При цьому рекомендується використовувати не половинки, а цілу цеглу та обрізки довжиною три четверті. Це дещо підвищує вартість, але зате збільшує надійність перев'язки.
Між двома суміжними кутами натягується міцна нитка, по якій викладається ряд облицювальної цегли. Розчин потрібно використовувати досить густий. Цегла, коли її притискати рукою, не повинен «плавати».
Облицювальний шар необхідно прив'язувати до основної стіни. Для цього під час спорудження стіни у шви закладаються сполучні дротяні елементи діаметром 4-6 мм. На 1 квадратний метр площі стіни повинно бути приблизно 40 - 45 точок кріплення.
Якщо облицювання не передбачалося і таких дротяних елементів стіна не має, потрібно застосувати спеціальну технологію. У шви забиваються дюбелі, до кінців яких прив'язується дріт. Потім дріт ховається всередині клінкерної кладки.
Після схоплювання цементу шви розшиваються дерев'яним стрижнем з діаметром меншим, ніж ширина шва, а розчин вдавлюється всередину. Робиться це не тільки для отримання привабливого вигляду, але й для ущільнення цементу і кращого схоплювання.
Віконні та дверні прорізи обкладаються цеглою в тичок, тобто, створюється колона в одну цеглину. Щоб красиво виділити вікна та двері можна застосувати цеглу інших відтінків.
Облицювання стін цеглою бажано проводити в погожі дні при температурі повітря не нижче +5 градусів, бо при температурі нижче нуля цементний розчин змінює свої властивості. Поспішати не варто. В середньому за добу викладається до 6-7 рядів цегли.
Вкладання цегли за вказаними правилами забезпечить стінам фасаду дуже привабливий вигляд і перетворить його до невпізнання. Крім цього, виконана своїми руками кладка допоможе ще й заощадити.
