► Стикування при різному рівні підлоги
► Стикування при однаковому рівні підлоги
Стикування плитки з ламінатом буває потрібне досить часто в інтер'єрах, де використовуються обидва ці матеріали. Кожен з цих матеріалів характеризується своїм набором індивідуальних характеристик. Керамічна плитка є абсолютно водостійкою, має рекордну зносостійкість, легко відмивається від будь-яких забруднень. Але ходити босоніж по плитці приємно хіба тільки в спеку, адже вона дуже холодна. А якщо її поверхня стає вологою, то на ній і посковзнутися недовго, та й предмети, що б'ються, краще на неї не впускати.
Ламінат є повною протилежністю плитці. Його поверхня приємна навіть для босих ніг, і для взуття. Вона тепла, неслизька, досить пружна, майже така сама на дотик, як і натуральне дерево. Однак, як і натуральне дерево, ламінат вразливий до намокання, недостатньо стійкий до механічних пошкоджень, а при забрудненні погано очищається. Ось тому й отримав популярність варіант комбінованої обробки підлог, при якому неминучим є з’єднання ламінату з плиткою.
Зони підвищеної вологості, а також місця, що піддаються посиленому забрудненню, облицьовуються плиткою, а суміжні з ними ділянки обробляються комфортним в експлуатації ламінатом.
Стикування при різному рівні підлоги
Товщина керамічної плитки і товщина ламінату приблизно однакові, але на практиці вивести поверхні цих матеріалів для з’єднання на один рівень виходить далеко не завжди. Оскільки плитка кладеться на шар розчину, її поверхня, як правило, виходить вище, ніж поверхня ламінату. В таких випадках стикування ламінату і плитки виконується із застосуванням спеціальних поріжків. Переваги цього методу в тому, що не потрібно домагатися ідеальної рівності монтажного просвіту, адже він буде повністю прихований профілем порогу. До недоліків можна віднести відсутність плавного переходу від однієї поверхні до іншої, бо виступ поріжка в місці з’єднання хоч і невеликий, але все-таки є.
При стикуванні прямолінійними поріжками на монтажному просвіті між межами плитки та ламінату малюється посередині пряма лінія і по ній свердляться отвори під дюбелі. Перший отвір свердлиться на відстані 50 мм від краю, між наступними відстань має бути 15 - 20 см. Ретельно очищаємо монтажний просвіт від пилу та сміття. Відрізаємо поріжок необхідної довжини, знімаємо захисну смужку з клейким шаром, розподіляємо пластикові дюбелі по поріжку над просвердленими отворами і забиваємо їх в отвори за допомогою киянки.
Якщо необхідна стиковка ламінату з плиткою там, де застосована система підігріву підлоги, щоб уникнути її пошкодження, отвори в підлозі не свердлимо, а поріжки просто приклеюємо.
Якщо межа з’єднання плитки і ламінату має плавні вигини, то для її оформлення застосовують спеціальні гнучкі поріжки, що складаються з кріпильного профілю і гнучкого профілю, що вставляється у попередній. Спочатку в монтажному просвіті за допомогою шурупів встановлюємо кріпильний профіль, а потім кладемо гнучкий профіль в гарячу воду з температурою 60 - 70 градусів на 15 хвилин і, вийнявши, швидко вставляємо в канавку кріпильного профілю.
При стикуванні плитки і ламінату гнучкими поріжками з використанням системи підігріву підлоги кріпильний профіль не прикручується шурупами, а клеїться монтажним клеєм.
Стикування при однаковому рівні підлоги
В принципі, коли поверхні плитки і ламінату мають на стику однаковий рівень, їх також можна з'єднати за допомогою поріжків, щоб не домагатися ідеальності монтажного просвіту і тим самим спростити собі роботу. Але тоді ми втрачаємо головну перевагу з’єднання плитки з ламінатом, яка полягає в тому, що без застосування порогів можна отримати ідеально гладку поверхню без виступу. Заради досягнення такого ефекту варто потрудитися.
Для початку розглянемо, як домогтися ідеально рівної межі з'єднання двох матеріалів.
Кладемо плитку, повністю перекриваючи лінію майбутнього з’єднання з ламінатом, і чекаємо коли клеєний розчин застигне. Укладання ламінату також продовжуємо за лінію стику, щоб краї його планок заходили зверху на плитку. Потім виготовляємо картонний шаблон лінії стику, переносимо за допомогою шаблону контури лінії стику на ламінат і відпилюємо все зайве з лобзиком. Після цього за тим же шаблоном розмічаємо плитку і робимо пропил по контуру лінії стику болгаркою 125 мм з алмазним кругом.
Для забезпечення міцності з десятисантиметрових смужок ламінату, що йдуть вздовж межі стику, видаляємо підкладку і приклеюємо його до підлоги силіконовим герметиком.
Увага! Слід пам’ятати, що на стику ламінату і плитки обов'язково повинен залишатися зазор шириною не менше 2 - 3 мм для компенсації теплового розширення.
Стик зашпаровуємо герметиком, що має високу степінь адгезії з обома матеріалами, або відповідною за кольором фугою для плитки. Красиво та функціонально оформити з’єднання можна також за допомогою коркового компенсатора. У цьому випадку величина зазору повинна складати близько 5 мм. Корковий компенсатор вставляється в зазор за допомогою широкої викрутки.
Стикування плитки і ламінату може проводитися різними способами. Вибрати можна як найбільш простий метод з’єднання із застосуванням спеціальних металевих порогів, так і більш складні у виконанні способи з відкритою лінією стику. Всі ці методи дозволяють домогтися надійності з'єднання та відмінного візуального ефекту. На якому з них зупинитися - вибір за вами.
