► Схема внутрішньої каналізації
► Які купити труби для каналізації?
► Прокладання каналізаційних труб
► З'єднання труб
► Випуск каналізації
► Монтаж стояка і розведення труб
► Виведення фанової труби
► Зовнішня каналізаційна мережа
► Схема зовнішньої каналізації
► Виготовлення саморобного септика
На сьогоднішній день відсутність каналізаційної системи в будинку вважається вкрай негативною характеристикою житла. Навіть мешканці сільської місцевості забезпечують свої приватні будинки водою за допомогою глибинних насосів у криницях та свердловинах і споруджують своїми руками каналізаційну систему. Це значно підвищує комфорт і зручність користування будинком. Іншими словами, каналізаційна система приватного будинку не розкіш, а життєва необхідність. Побудувати каналізацію цілком можливо власноруч, якщо попередньо набути відповідних знань та досвіду.
Всі роботи зводяться до проектування внутрішньої та зовнішньої каналізаційної мережі. Під внутрішньою каналізацією слід розуміти монтаж стояка, фанової труби, розведення труб до відповідних приміщень, таких як кухня, туалет, душова і ванна. В до зовнішньої каналізаційної системи належить все те, що знаходиться за межами будинку. Зокрема, зовнішня каналізаційна система включає в себе підведення труб до саморобного септика (з полем фільтрації), або до станції глибокого очищення (це досить дороге рішення). Звичайно, що при можливості скидання стоків в централізовану каналізаційну систему роботи значно спрощуються. Однак у цій статті ми поговоримо власне про автономну систему з ефективним очищенням стічних вод в септику. При цьому ніяких примітивних вигрібних ям, що є пережитком минулого, розглядати ми не будемо.
Схема внутрішньої каналізації
Безумовно, варто починати саме зі схеми. Уже на етапі проектування будинку краще подумати над тим, щоб всі вологі приміщення перебували якомога ближче один до одного. Такий підхід до проектування спростить спорудження внутрішньої каналізації. Схема розведення труб у приватному будинку індивідуальна і може виглядати як завгодно. Нижче наводимо один з варіантів плану внутрішньої каналізації.
При цьому враховують, що для відводу стоків з туалету необхідно використовувати труби діаметром 100-110 мм, а їх рекомендована загальна довжина становить 1000 мм. Для так званих сірих стоків, що надходять з ванни та кухні, використовуються труби ПВХ або ПП діаметром 50 мм. Повороти мережі виконуються за рахунок поєднання двох пластикових колін з вигином 30 або 45 градусів, що дозволяє зменшити ймовірність засмічення, яке потім доведеться усувати при експлуатації мережі. Дешевше і надійніше застосовувати поліпропіленові або полівінілхлоридні (ПВХ) каналізаційні труби, так як вони дешевші, надійніші та довговічніші ніж чавунні. До того ж монтаж внутрішньої каналізаційної системи при їх застосуванні значно спрощується. Найважливішим при проектуванні є визначення майбутнього розташування стояка або колекторної труби.
Але все-таки давайте докладніше поговоримо про те, як своїми силами розробити схему каналізації для приватного будинку. Адже з її допомогою ми зможемо об'єктивно судити про те, скільки матеріалів та яке сантехнічне обладнання необхідно для побудови системи в цілому. Схему найкраще креслити на звичайних листках в клітинку, але краще буде при можливості купити пару листків «міліметрівки». Ще нам знадобиться гостро заточений олівець, лінійка та рулетка. Послідовність роботи по складанню схеми каналізації приватного будинку можна описати наступним чином.
▼ Складаємо план будинку в масштабі. Можна використати наявний, а можна пройтися по будинку з рулеткою та зняти всі розміри самостійно.
▼ Визначаємо розташуванням стояка (або стояків).
▼ На кожному поверсі відповідно до своїх потреб умовно зображуємо сантехнічні прилади (тут необхідно врахувати спосіб їх підключення).
▼ Наступний етап складання схеми передбачає зображення на плані труб від сантехнічних приладів до стояка і фасонних частин (з'єднувальні елементи, відводи, трійники і т.п.).
▼ Всі перераховані вище операції необхідно провести для кожного поверху будинку.
▼ Визначаємося з розмірами стояка і фанової труби, про яку піде мова нижче.
▼ Додаємо довжини всіх труб внутрішньої каналізації аж до випуску.
Далі необхідно буде подбати про стоки, тому наступним етапом буде зовнішня каналізаційна система. Складаємо схему зовнішньої каналізації будинку, яка включає труби від випуску до септика або станції глибокої біологічної очистки стоків. Тут необхідно врахувати вимоги СНиП 2.04.03-85 і СанПіН 2.1.4.1110-02.
Які купити труби для каналізації?
Залежно від того, для яких умов використовуються труби, розрізняються вироби для зовнішньої та внутрішньої системи. На сьогоднішній день при прокладці внутрішньої системи переважно використовуються ПВХ та ПП труби характерного сірого кольору. Найчастіше це вироби діаметром 110 мм (для стояків і лежаків), 50 і 40 мм - для відводу стоків від сантехнічних приладів. При цьому необхідно розуміти, що всі вони призначаються виключно для розведення всередині будинку, а для зовнішньої каналізації існують спеціальні труби, про які піде мова нижче.
Найчастіше труби, що призначені для прокладки під землею (від випуску до септика або станції глибокої біологічної очистки стоків), мають характерний помаранчевий колір. Таке забарвлення пояснюється дуже просто, адже яскравий рудий колір більш помітний в землі, ніж інші. Але не тільки колір відрізняє труби для зовнішньої каналізації від інших виробів. Іншими є вимоги до матеріалу, з яких виготовлені ці труби. Наприклад, труби для зовнішньої мережі мають більшу жорсткість, адже їм доведеться витримувати істотне навантаження від ґрунту. Ще одним різновидом такої продукції є гофровані двошарові труби. Але при влаштуванні каналізаційної системи в приватному будинку глибина закладки трубопроводу зазвичай невелика (не більше 2-3 м), так що застосовувати гофровані дорогі труби немає необхідності. Найпоширеніший діаметр рудих труб - 110 мм, чого цілком достатньо для повноцінного відведення стоків з приватного будинку.
Нижче наводимо таблицю, в якій описані властивості труб, виготовлених з різних матеріалів. Зазначимо, що це не весь перелік, а лише найбільш популярні рішення.
| Матеріал | Призначення, переваги та недолік |
| Чавунні труби | + Міцні і довговічні, здатні витримувати великі навантаження. - Крихкі, важкі та дорогі; в процесі експлуатації внутрішня частина труби ржавіє, стає шорсткою, що може призвести до утворення засмічень. |
| Поліпропіленові труби | + Гнучкі та легкі, що робить їх найбільш популярними при облаштуванні внутрішньої системи каналізації (як правило, труби сірого кольору); добре переносять високу температуру стоків. - При використанні за призначенням недоліки не спостерігаються. |
| Полівінілхлоридні труби | + Переваги як і в чавунних труб; легкі та недорогі. Використовуються переважно для прокладки зовнішньої системи каналізації (добре помітні завдяки помаранчевому кольору). - Погано переносять високі температури стічних вод; швидше тріснуть, ніж погнуться. |
Прокладання каналізаційних труб
Один з найбільш трудомістких процесів в облаштуванні автономної каналізації - прокладання і розведення труб. І якщо ви вирішили виконати всі роботи своїми руками, то обов'язково заручіться допомогою хоча б одного помічника, бо від цього залежатиме не тільки швидкість, але і якість роботи. Забігаючи вперед, рекомендуємо перевірити герметичність системи наливанням чистої водопровідної води і лише після перевірки всіх швів можна почати повноцінну експлуатацію каналізаційної системи.
З'єднання труб
Як ми вже говорили, найпростіший варіант передбачає використання каналізаційних ПВХ або ПП труб. На сьогоднішній день ця продукція представлена в широкому асортименті, так що ви без особливих зусиль ви знайдете необхідні коліна, трійники, ревізії та пластикові труби, які завдяки гумовим манжетам в місцях стикування з'єднуються легко та надійно. Перфекціоністи можуть додатково обробити місце з'єднання сантехнічним герметиком, наприклад, на основі силікону. У місцях, де труби проходять через перекриття і стіни, обов'язково встановлюють гільзи.
Відразу поговоримо про нахил труб. У СНиП 2.04.01-85 та 2.04.03-85 чітко вказано, що кут нахилу труб в безнапірній системі залежить від їх діаметра. Наприклад, для 50 мм труб необхідно створити нахил не менш ніж 3 см/м, а для труб 100-110 мм - від 2 см/м. Майте це на увазі, адже вам доведеться розташовувати різні точки горизонтального трубопроводу на різній висоті.
Випуск каналізації
Якщо ви не хочете зіткнутися з проблемою невідповідності зовнішньої і внутрішньої систем, то починати монтаж каналізаційної системи в будинку варто з облаштування випуску. Випуск це своєрідна гранична частина каналізаційної системи, яка з'єднує вихід труб з дому (стояк або стояки) з трубою, що веде до септика.
Випуск монтують через товщу фундаменту на глибині нижче глибини промерзання ґрунту, яка характерна для вашого регіону. Можна зробити і вище за умови забезпечення теплоізоляції труби. Це необхідно для того, щоб уникнути замерзання каналізації в зимову пору. Про те, які можуть бути наслідки, вам можуть розповісти власники заміських будинків, що змогли скористатися туалетом лише у квітні або травні.
Якщо про це не подбали на етапі зведення фундаменту, то необхідно пробити отвір у фундаменті, достатній для подальшого монтажу відвідної труби з гільзою. Остання представляє собою обрізок труби діаметром 130-160 мм, тобто більшого діаметра ніж каналізаційна труба. Гільза повинна виступати з обох сторін плити фундаменту не менше ніж на 150 мм.
По суті, на цій стадії необхідно зробити отвір (якщо він не передбачений) в фундаменті і вставити в нього трубу з гільзою. Важливо, щоб діаметр випускної труби був меншим за діаметр труби стояка. Власне гільза дозволяє задати точку ухилу труби до септика 2 см на погонний метр. Тепер ви приблизно уявляєте, як можна вивести каналізацію з приватного будинку.
Монтаж стояка і розведення труб
З огляду на рекомендовані розміри труби, що йде від унітазу до стояка (1000 мм), каналізаційний стояк краще розташовувати саме в туалеті. Монтаж може бути відкритим і прихованим, залежно від того, монтуються труби поруч зі стінами чи в спеціальних нішах, каналах, коробах або стінах.
Для з'єднання стояка з каналізаційними трубами використовують косі трійники, а місця стикування різних по діаметру труб з'єднуються за допомогою перехідників. У місцях, де перетинаються труби з душу, ванни, раковин, встановлюють колекторну трубу діаметром 100-110 мм. Обов'язково необхідно подбати про монтаж так званих гідрозатворів. Вони дозволять вберегти повітря в приміщенні від дуже неприємних запахів.
Пам’ятайте! На кожному поверсі в стояк монтується ревізія (спеціальний трійник), завдяки якій можна провести чистку труби. Щоб убезпечити себе від трудомістких робіт з очищення каналізації, після кожного повороту труби 100-110 мм рекомендується встановлювати ревізію.
Виведення фанової труби
Важлива роль відводиться монтажу та випуску фанової труби, яка служить для:
► вентиляції каналізаційної системи, що є обов'язковим для ефективної роботи септика;
► підвищення довговічності каналізації;
► підтримки атмосферного тиску в системі, що, в свою чергу, дозволяє уникнути розрядження повітря та гідро ударів.
Фанова труба - це своєрідне продовження стояка у вигляді труби, що виводиться на дах будинку. Її з'єднують із стояком, попередньо встановивши на нього ревізію. Далі фанову трубу виводять на горище будинку під зручним кутом. Будь-яка із схем вентиляції може бути використана в приватних будинках з мансардою.
Пам'ятайте! Не варто спрощувати собі роботу і поєднувати вентиляцію каналізації (фанову трубу) з власне вентиляцією будинку або димоходом. Більш того, вихід фанової труби потрібно зробити якомога далі від балконів та вікон (відстань не менше 4 м), з відступом від покрівлі по висоті не менше 0,7 м. Знову ж, виходи вентиляції будинку, димоходу та вентиляції каналізації потрібно розташовувати на різних рівнях.
Підсумуємо всю перелічену вище інформацію про розводку труб в приватному будинку.
▼ На першому етапі необхідно скласти докладну схему розводки таким чином, щоб мінімізувати відстані від стояка до сантехнічних приладів.
▼ Діаметр труб, що йдуть до стояка, повинен збільшуватися в міру підключення додаткових приладів. Не допускається зміна діаметра в меншу сторону.
▼ Необхідно пам'ятати просте правило, згідно з яким прилади з великим випуском розташовуються до стояка ближче, ніж ті, у яких діаметр випуску менший. Найближче до стояка повинен бути унітаз.
▼ Розводка каналізації в приватному будинку повинна виключати наявність гострих кутів, а труби повинні бути укладені з певним нахилом.
▼ В місцях, де ймовірно можуть утворюватися засмічення, слід встановити ревізії для прочищення;
▼ В обов'язковому порядку в схемі розводки повинна бути передбачена фанова труба для вентиляції системи.
Зовнішня каналізаційна мережа
Важко переоцінити значення правильного монтажу зовнішньої частини каналізації будинку. Але якщо ви хочете повноцінно використовувати воду, варто подумати над її ефективним очищенням. Безумовно, ви можете купити готовий септик або, як його ще називають, станцію глибокого очищення стоків. Однак, можна зробити септик своїми руками, заощадивши при цьому пристойну кількість грошей. До монтажу зовнішньої каналізаційної системи в приватному будинку своїми руками потрібно підходити з не меншою відповідальністю, ніж до проектування внутрішньої. Тут мають місце і питання комфорту, і потенційні штрафи від екологів. Але, що найважливіше, від якісної каналізаційної системи будуть залежати відносини з сусідами по ділянці. Одна помилка і зовнішня каналізаційна мережа стане однією великою смердючої проблемою.
Схема зовнішньої каналізації
На малюнку нижче наведена схема виготовлення простого септика. По суті, його може зробити будь-яка людина, якщо є бажання заощадити і повністю контролювати ефективну систему очищення стоків.
Конструкція септика типу відстійника представляє собою резервуар або кілька резервуарів, проходячи через які стоки очищаються за рахунок природного осадження більш важких включень. Далі стоки доочищаються на полі або в колодязі фільтрації. Тут вже поряд з механічним очищенням протікають процеси біологічного очищення. Є варіанти й простіші, коли для збору стоків використовується тільки ємність великого обсягу (накопичувальний септик), але в цьому випадку доведеться періодично проводити відкачування каналізації. Даний варіант простий в монтажі, але на цьому його переваги закінчуються.
Розрахунок ємності очисної споруди для приватного будинку проводиться наступним чином. Об'єм розраховується виходячи з трьохдобового відстоювання при середній витраті 200 літрів на людину. Тобто якщо в будинку живе 5 осіб, то розмір камери септика повинен бути: 5 × 200 × 3 = 3000 літрів або 3 м. куб. Відповідно, чим більше людей живе в будинку - тим більший має бути септик.
Виготовлення саморобного септика
▼ Знаходимо готові ємності з ПП або залізобетонні кільця виходячи з необхідного розміру майбутнього септика (враховуйте також те, що його можна зробити з цегли або просто відлити стіни та підлогу котловану з бетону.
▼ Визначаємося зі способом доочищення стоків.
▼ Проводимо земельні роботи (копаємо яму для септика і траншеї для труб).
▼ З'єднуємо всі елементи в єдину конструкцію, подбавши про зручність обслуговування.
▼ Поліетиленові труби системи монтуємо з нахилом 2 см на метр, надійно герметизуючи всі стики.
▼ Монтуємо систему вентиляції септика.
▼ Засипаємо установку, попередньо провівши роботи по гідроізоляції та теплоізоляції.
Звичайно, ця схема далека від досконалості, тому самостійне виготовлення септика з єврокуба, залізобетонних кілець та інших матеріалів ми розглянемо в інших статтях. Не забудьте відповідально підійти до вибору місця під септик, врахувавши при цьому що поруч вже не вдасться розмістити дитячий майданчик або мангал з цегли.
Приступаючи до монтажу каналізації, необхідно не лише запастися терпінням та викопати далеко не один куб землі, але й прочитати відповідну літературу по виконанню таких робіт. Також буде добре скористатися порадами фахівців. Однак в остаточному результаті ви будете пишатися виконаною роботою, коли зможете поніжитися у власній ванні або прийняти душ в новій душовій кабіні. І неважливо, дерев'яний будинок у вас чи цегляний - каналізація завжди працює по одних і тих же принципах.
